Всі з нас були в ситуації, коли в нас питали банальні зрозумілі речі, а це починало виводити з себе, злити через відчуття ніби над нами знущаються, або коли людина починає агресивно і провокативно спілкуватися, швидко переходячи на особистості. В мене час від часу появляються такі ситуації. Як же ж себе поводити, як почувати себе в ній легко і не переходити на емоції чи не нервуватись?
Поставивши собі ці питання, мені прийшла цікава неординарна відповідь: дослідити, як прості люди спілкуються з психічно хворими рідними людьми, можливо, вийде перейняти їх досвід. А чому б і ні?
Тож давайте проаналізуємо, як поводити себе з психічно хворими
Ставтеся до психічно хворої людині з любов’ю. Адже вона не винна, що з нею трапилася біда. І хоча вам, безсумнівно, буде дуже важко, постарайтеся стримувати себе і продовжуйте поважати її. Не говоріть з нею зневажливим і поблажливим тоном, навіть якщо вам доведеться багато раз попросити її про що-небудь.
Тобто людина, коли зі мною спілкується, задає провокативні питання, може бути на его, тоді все, що вона скаже, це вже по суті не вона - потрібно це розуміти, а також не забувати, що в ній є рівний мені дух - потенціал Бога.
Зберігайте певну дистанцію. Не ображайтеся на її слова чи вчинки, адже вона робить їх не спеціально. Ставтеся до негативній поведінці, як до симптому хвороби.
Освідомлювати, що людина сама собою не володіє в даний момент, і все сказане є просто-напросто побічним ефектом емоційного удару, який вона отримала.
Ведіть себе спокійно. Зрозумійте, що неадекватна поведінка є наслідком сильного психічного розладу. В періоди загострення почуття у хворого можуть бути дуже напруження, тому не кричіть на нього. У такі моменти він просто не зможе зрозуміти всього того, що ви намагаєтеся до нього донести. Ваш спокій допоможе йому впоратися з тривогою, плутаними думками і поліпшить психічний стан. А конфлікт і сварка, навпаки, здатні викликати рецедив.
Тут, як то кажуть, без коментарів)
Досить цікаво, якщо узагальнити - можна побачити, що людина при негативних емоційних станах має ознаки психічно хворої людини, тому потрібно відноситись з розумінням до неї і не усугубляти становище. Адже краще бачити і радіти від того, що нас оточують щасливі відкриті люди, а не - агресивні зомбі).
Прислав: Лесь (Львiв, Україна)
Провокативні ситуації, чи як поводити себе з психічно хворими. проголосовавших: 36 |
Спасибо большое, действительно, вокруг одни уроки. Да и мне самой не мешало бы уравновешивать себя, и бдительнее относиться к контролю мыслей, эмоций, действий, реакций. Спасибо Богу.
А действительно! При общении с окружающими можно следовать выше приведенным советам, ведь если человек “болен” сознанием, да еще и не осознает этого - он становится неуравновешенным, эмоциональным, порой агрессивным. В этом есть смысл. Спасибо.
Уважаемый автор, уверены, что при таком подходе к человеку сможете не поставить себя выше, чем ваш визави? Хотя бы на йоту?
спасибо за статью. возникло желание распечатать и вручить своим близким, чтобы “учились” со мной общаться... грустно осознавать, но частенько эти советы им бы пригодились. работать еще и работать!
А чи не краще бути на відчуттях і в моменті тут і зараз, тоді ніяка зараза не причепиться. Та постійно його підтримувати зразу мабуть не просто.
Цель проекта
Red 22.10.2016 22:48 Ответить ↵
С последним утверждением особо соглашусь. Тут, как говорится, нужно не только на других смотреть, но и на себя в первую очередь. Раньше, до появления книг, эмоции были как обычное дело, ну позлюсь ну остыну...
Но теперь, понимая многое, ситуации с отрицательными эмоциями рассматриваю как личный психический сбой, утрата контроля...